Правила поводження з вибухонебезпечними предметами
До вибухонебезпечних предметів належать:
Вибухові речовини — хімічні з’єднання або суміші, здатні під впливом певних зовнішніх дій (нагрівання, удар, тертя, вибух іншого вибухового пристрою) до швидкого хімічного перетворення, що саморозповсюджується, з виділенням великої кількості енергії і утворенням газів.
Боєприпаси – вироби військової техніки одноразового вживання, призначені для враження живої сили супротивника.
До боєприпасів належать:
-
бойові частки ракет;
-
авіаційні бомби;
-
артилерійські боєприпаси (снаряди, міни);
-
інженерні боєприпаси (протитанкові і протипіхотні міни);
-
ручні гранати;
-
стрілецькі боєприпаси (набої до пістолетів, карабінів, автоматів тощо);
Піротехнічні засоби:
-
патрони (сигнальні, освітлювальні, імітаційні, спеціальні);
-
вибухові пакети;
-
петарди;
-
ракети (освітлювальні, сигнальні);
-
гранати;
-
димові шашки.
Саморобні вибухові пристрої – пристрої, в яких застосований хоча б один елемент конструкції саморобного виготовлення: саморобні міни-пастки;
міни-сюрпризи, що імітують предмети домашнього побуту, дитячі іграшки або речі, що привертають увагу.
Зазвичай, при знаходженні серійних мін, снарядів, гранат дорослі негайно викликають фахівців, які огороджують район і знешкоджують небезпечні знахідки. Інша справа – діти. Природна цікавість спонукає їх до небезпечних експериментів. Діти підкладають боєприпаси у багаття, випробують їх на міцність ударами, намагаються розібрати, приносять додому, у двір, до школи. Тому так важливо пояснити наслідки подібних дій, навчити правилам поведінки у таких ситуаціях.
У разі знаходження вибухонебезпечного пристрою ЗАБОРОНЕНО:
-наближатися до предмета;
-пересувати його або брати до рук;
-розряджати, кидати, вдаряти по ньому;
-розпалювати поряд багаття або кидати до нього предмет;
-приносити предмет додому, у двір, до школи.
Необхідно негайно повідомити поліцію,
службу з надзвичайних ситуацій або дорослих про знахідку!
